Дослідники з’ясували, який вид діяльності найкраще захищає від хвороби Альцгеймера. Спойлер — запасайтеся словниками

Що з’ясували вчені?

Автори роботи вирішили прямо порівняти ефект, який чинять на роботу пам’яті людей похилого віку комп’ютерні ігри та кросворди.

Результати дослідження було опубліковано в авторитетному виданні NEJM Evidence, повідомляє WebMD.

Дослідження тривало 18 місяців і містило спостереження за 107 літніми американцями, у яких уже були наявні вікові зміни, пов’язані з роботою пам’яті.

Результати виявилися дуже промовистими.

У тієї частини піддослідних, які регулярно розв’язували кросворди, спостерігали незначні поліпшення в роботі пам’яті й інших показниках розумової діяльності.

Водночас пацієнти, яких просили регулярно грати в комп’ютерні ігри (спеціально підібрані для того, щоб оптимізувати роботу пам’яті), навпаки, продемонстрували погіршення у сфері розумової активності.

Автори дослідження визнають, що їхня робота не претендує на статус вичерпної та всеосяжної. «Ми не претендуємо на останнє слово», — підкреслює Девенджер Девананд, провідний автор дослідження, професор психіатрії Колумбійського університету.

По-перше, кількість учасників не можна назвати достатньо великою.

По-друге, у дослідженні не було третьої, контрольної групи учасників, які взагалі не займалися б жодною активністю для захисту мозку. Вона б дозволила зробити порівняння повнішим, зіставляючи кросворди та комп’ютерні ігри з повною відсутністю будь-якої діяльності.

Проте результати дослідження можна назвати несподіваними.

Перед початком роботи вчені були впевнені в беззастережній перемозі комп’ютерних ігор, багато з яких були позиційовані як розвивальні, над кросвордами, які вважають за застарілий метод розвитку мозку.

Чому кросворди ефективніші за комп’ютерні ігри для покращення роботи пам’яті?

В авторів роботи немає чіткої відповіді на запитання про те, чому кросворди виявилися кориснішими за відеоігри.

На думку Девананда, це може бути пов’язано з тим, що людям похилого віку простіше займатися кросвордами, ніж мати справу з комп’ютерами або смартфонами. Тому вони охочіше роблять це й отримують кращі результати.

Помірні порушення розумових здібностей є типовим проявом старіння. Не завжди їхнім результатом стає деменція, зазначають автори роботи. Але у багатьох випадках саме так і відбувається.

За статистикою Національного інституту старіння США, серед людей похилого віку, старших за 65 років, у яких з’являються ці ознаки, від 10 до 20% отримають діагноз старече недоумство.

Одним зі способів уповільнити, а то й зовсім запобігти такому розвитку подій, є стимулювання розумової активності.

Кросворди традиційно вважають одним із найефективніших способів зробити це. І нове дослідження лише підтверджує, що не слід нехтувати кросвордами навіть в епоху тотальної диджиталізації.

«У психіатрії є старий жарт про роботу мозку в похилому віці: використовуй його або втратиш», — констатує Девенанд.