Чи можна заразитися на рак? П’ять поширених вірусів, які можуть призвести до онкологічних захворювань

20 листопада 2021, 20:00
НВ Преміум
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Близько 10% випадків раку у всьому світі спричинені вірусами (Фото:National Cancer Institute/Unsplash)

Близько 10% випадків раку у всьому світі спричинені вірусами (Фото:National Cancer Institute/Unsplash)

Найчастіше вірусні захворювання, такі як застуда чи грип короткочасні та відносно легкі, проте це не завжди так.

Іноді ці мікроорганізми можуть суттєво вдарити по вашому здоров’ю, деякі довгострокові ефекти певних вірусів можуть включати такі ускладнення як онкологія.

Вважається, що близько 10% випадків раку в усьому світі викликані вірусами, і більшість з них вражають людей у країнах, що розвиваються.

Відео дня

Якщо розглядати деталі того, як саме віруси можуть викликати рак, варто враховувати, що всі вони складаються з молекул нуклеїнових кислот — ДНК або РНК, укладені в білкову оболонку і мають здатність вдиратися в організм «господаря», такого як людина чи тварина.

Іноді вірусне вторгнення в організм людини може викликати рак через так званий онтогенез, коли в здорових клітинах відбуваються певні генетичні мутації.

На даний момент відомо не так багато вірусів, які можуть викликати рак, вчені продовжують шукати небезпечні інфекції, що в довгостроковій перспективі можуть спровокувати мутації клітин.

Віруси папіломи людини

Що ви чули про це захворювання? Вперше підозра на зв’язок між вірусами папіломи людини (ВПЛ) та раком шийки матки виникла майже 30 років тому. З того часу ДНК певних типів ВПЛ була виявлена майже у всіх дослідженнях раку шийки матки.

Онкогени ВПЛ, які експресуються в цих клітинах, беруть участь у їхній трансформації, яка необхідна для прогресування у бік злоякісності. Епідеміологічні дослідження наголосили, що ВПЛ є основною причиною раку шийки матки.

Віруси папіломи людини ( ВПЛ) є групою з більш ніж 150 родинних вірусів. Їх називають папіломавірусами, тому що деякі з них викликають папіломи, більш відомі як бородавки. Деякі типи ВПЛ ростуть тільки на шкірі, а інші - на слизових оболонках, таких як рот, горло чи піхва.

Усі види ВПЛ переважно передаються при сексуальних контактах. Більшість людей, які ведуть активне статеве життя в якийсь момент свого життя, інфіковані одним або декількома з цих типів ВПЛ. Відомо, що принаймні 10 цих типів викликають рак.

Що відомо, так це те, що рак шийки матки, викликаний ВПЛ, є поширеною інфекцією, що передається статевим шляхом, але його можна запобігти за допомогою надійних і безпечних вакцин, а також вилікувати, якщо виявити його на ранній стадії.

У недавньому дослідженні британські вчені вивчили кількість випадків раку шийки матки до та після початку масштабної програми боротьби з ВПЛ в Англії у 2008 році.

В результаті вони виявили зниження числа розвитку цього захворювання на 87% серед вакцинованих дівчаток-підлітків у віці 12 або 13 років. Щеплення у старшому віці від 16−18 років, показало ефективність запобігання раку шийки матки на 34%.

Гепатит С

Інфекція гепатиту С також підвищує ризик розвитку раку печінки. Вірус поширюється через інфіковану кров, наприклад, при переливанні крові або внутрішньовенному введенні наркотиків, але багато людей не мають очевидних факторів ризику зараження.

Початкова інфекція може викликати симптоми, але у вас може бути тиха інфекція без помітних ефектів. Оскільки імунна система згодом атакує вірус, розвивається фіброз печінки, що зрештою призводить до цирозу ( загибелі клітин). Це хронічне запалення може призвести до раку печінки.

Згідно з даними Американського онкологічного товариства, Гепатит С рідше викликає симптоми, ніж Гепатит В, що швидше спричинить хронічну інфекцію. В результаті деякі люди можуть мати інфекцію гепатиту С і не знати про це.

Гепатит В

Інфекції вірусного гепатиту B надзвичайно заразні та передаються через кров, сперму та інші рідини організму від однієї людини до іншої. Поширені способи зараження включають незахищений секс, передачу інфекції від матері дитині під час пологів та спільне використання голок для внутрішньовенних ін'єкцій. найчастіше це відбувається при вживанні наркотиків або набиванні татуювань.

Хронічна інфекція Гепатиту В призводить до запалення та пошкодження печінки, які є факторами ризику раку печінки.

Більшість людей одужують від гострої інфекції гепатиту В, але в деяких людей розвивається хронічна інфекція гепатиту В. Хронічні інфекції частіше зустрічаються у тих, хто заразився в ранньому дитинстві, і у тих, хто не має жодних симптомів.

Вірус імунодефіциту людини

ВІЛ заражає та руйнує клітини імунної системи, які називаються T-лімфоцитами. Оскільки кількість цих клітин зменшується, імунній системі стає важче боротися з інфекціями.

Важливо зазначити, що ВІЛ не викликає рак сам по собі. Імунна система відіграє важливу роль як у боротьбі з інфекціями, так і у виявленні ракових клітин та боротьбі з ними.

Послаблення імунної системи, спричинене ВІЛ-інфекцією, може збільшити ризик розвитку певних типів раку, таких як саркома Капоші, неходжкінська лімфома та рак шийки матки.

Імунодепресія, спричинена вірусом ВІЛ, може робити людей із цим захворюванням вразливими до раку, оскільки імунні клітини не можуть ефективно боротися з раковими клітинами, коли людина інфікована ВІЛ. Оскільки ВІЛ послаблює імунну систему, ракові клітини, спричинені вірусом Епштейна-Барра або будь-якою іншою мутацією, можуть розмножуватися та виживати, викликаючи у людини тяжке захворювання, включаючи онкологію.

Вірус Епштейна-Барра

Більшість випадків зараження ВЕБ відбувається у дитинстві, хоча не у всіх, хто заразився цим вірусом, проявляються симптоми. Після зараження, він залишається у вашому тілі на все життя, і в більшості випадків він не розвивається у вашому організмі.

Мутації, що відбуваються в клітинах через цю інфекцію, можуть сприяти виникненню деяких рідкісних видів раку, у тому числі рак носоглотки та карциному шлунка та кілька різних типів лімфоми.

ВЕБ найчастіше передається через слину. Заразитися їм можна при кашлі, чханні та близькому контакті, наприклад, при поцілунках чи обмін особистими речами.

Вірус також може передаватися через кров та сперму. Це означає, що ви можете зіткнутися з ним при статевому контакті, переливанні крові або трансплантації органів.

Більшість випадків зараження ВЕБ відбувається у дитинстві, хоча не у всі, хто заразився цим вірусом, мають симптоми.

Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. НВ не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. НВ також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Здоров'я
Головні новини про здоров’я, фітнес та харчування
Щосуботи

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X