Це не вирок. Вісім міфів про діабет, з якими пора прощатися

З а даними МОЗ, у світі понад 425 млн людей живуть із діабетом. В Україні кількість людей з таким діагнозом становить майже 1,3 млн, і ці показники щороку зростають. Лише у 2017 році вперше встановили діагноз діабету майже 104 тисячам українців — це приблизно дорівнює населенню Броварів чи Кам’янець-Подільського.

Але що ми знаємо про діабет, окрім загальних фраз про інсулін, цукор чи глюкозу?

Про міфи щодо цього захворювання ми поговорили з експертками — кандидатками медичних наук, лікаркою-ендокринологом Марією Черенько та ендокринологом-дієтологом Оленою Коноваленко.

Фото: Pexels

Міф № 1. Лікувати діабет краще таблетками, бо інсулін то боляче та назавжди

Чи має пацієнт можливість сам обирати?

За словами пані Марії, ні. Таблетки призначають тільки хворим з другим типом діабету, бо там препарат працює з власним інсуліном пацієнта. У випадку першого типу працювати ні з чим, таблетки не допоможуть.

«Звикання чи залежності від інсуліну не може бути в принципі. Інша справа з другим типом діабету. Ось тут може бути і комбінована терапія, коли інсулін може призначатися або зніматися в певні моменти», — каже лікарка.

За словами Олени Коноваленко, так буває, якщо є ускладнення, не вдається компенсувати глюкозу крові або підшлункова залоза виснажена. При цьому, небажаних побічних наслідків за умови правильно підібраної терапії інсуліном немає.

Інсулін — це не боляче.

Раніше ін'єкції доводилося робити звичайними шприцами, але технічний прогрес торкнувся і цього питання. Сучасні шприц-ручки мають голки, які роблять ін'єкції майже не відчутними.

Але їх потрібно змінювати якомога частіше. При тривалому використанні вони затуплюються. Окрім того, аналогові інсуліни кристалізуються, через це голка може закупорюватися, а це вже впливає на реальну кількість інсуліну, яку хворий намагається ввести.

Дотримуючись елементарних правил, хворий може не відчувати жодного дискомфорту під час ін'єкцій інсуліну, або ж він буде мінімальним.

Фото: Pexels

Міф № 2. Діабет можна вилікувати за допомогою нетрадиційної медицини

«Дуже часто можна зустріти в інтернеті бабусині рецепти або супер нову харчову добавку яка позбавляє від діабету, , — каже Олена Коноваленко. — Звичайно це все відверта брехня. На даний момент немає жодного способу нетрадиційної медицини або харчової добавки яка допомагає впоратися організму з діабетом».

Лікування такими методами призводить тільки до втрати дорогоцінного часу і загострення ускладнень, каже вона.

Пані Черенько розповіла про випадок, коли шахраї використали її прізвище для реклами одного з «чудодійних препаратів». Про це вона дізналася від пацієнта, який звернувся до неї по консультацію щодо товару.

Дайджест головних новин

Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV

Підпишись

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Знайти шахраїв не вдалося. Своїм пацієнтам вона не рекомендувала приймати цей препарат.

За її словами, жодного підтвердженого випадку одужання від саме першого типу діабету немає.

«Є дуже багато сильних клінічних досліджень, коли вводили імуносупресивну терапію, , — каже пані Черенько. — Але це не давало результатів. Треба розуміти, що цукровий діабет першого типу — це аутоімунна хвороба. Вона спричиняє розвиток антитіл, які руйнують власні клітини, в даному випадку — бета-клітини, які виробляють інсулін. Тому ніякий чорнобривець не зарадить, хоча було би дуже класно, якби це працювало».

На думку лікарки, коли ми чуємо про випадки нібито зцілення від діабету, то це про пацієнтів з іншими типами діабету, але точно не йде мова про перший. Він — невиліковний.

Але є й позитивні новини.

Фото: Pexels

Міф № 3. Якість та тривалість життя хворих на діабет невисока

Людина з першим типом діабету може жити відносно повноцінним життям, а на його тривалість впливає тільки рівень власної відповідальності пацієнта.

«Якщо мова йде про тих, хто захворів після приблизно 2000-х років, то тут ситуація значно краща, — каже Марія Черенько. — Вони мають менше ускладнень, бо користуються сучасними глюкометрами, а у випадку наявності флеш-монітора пацієнт взагалі може бачити рівень глюкози в цей конкретний час. Окрім того, сучасними стали інсуліни. Вони краще імітують природну секрецію».

На її думку, рівень життя та його тривалість залежить тільки від способу життя пацієнта.

Більше того, хворі на цукровий діабет краще слідкують за своїм здоров’ям, регулярно проходять обстеження, мають неабиякий стимул вести здоровий спосіб життя.

Якщо пацієнт тримає показник глікованого гемоглобіну в межах норми, діабет вплине на життя такої людини менше.

«Часто неприємно чути, що лікар щось не так зробив або інсулін не такий, бо в більшості випадків перший тип діабету на 99% це пацієнт і його поведінка та стиль життя. Раніше було популярним прокапатися двічі на рік і отримати індульгенцію на право вести будь який спосіб життя. Але це так не працює», — підкреслює Марія Черенько.

Фото: Pexels

Міф № 4. Діабетикам не можна їсти солодкого. То все, що солоне — корисне?

Виявляється не так, раціон має будуватися інакше, бо мова більше про те, з чого ця їжа складається — жири, білки, вуглеводи (складні та прості, тобто корисні і не дуже).

Пацієнту з діабетом треба рахувати саме кількість вуглеводів, а не ложки з цукром, а жири виявляється взагалі такі підступні.

Важливо те, що, за словами лікарки-ендокринолога Марії Черенько, пацієнти з першим типом діабету потребують вуглеводів, без них можна отримати кетоацетоз, який призводить до погіршення самопочуття та ускладнення дії інсуліну

Кетоацидоз — накопичення в крові надлишкової кількості кислих продуктів життєдіяльності (наприклад ацетону). Це паталогічний стан, який виникає при дефіциті інсуліну та свідчить про суттєві порушення вуглеводного і жирового обмінів. На гострій стадії може становити небезпеку життю людини.

Тому вуглеводи нам потрібні, але мова йде про складні вуглеводи (наприклад каші). Вони розщеплюються в організмі довше, глюкоза виділяється поступово і співпадає з часом дії інсуліну.

«Зовсім інший випадок прості вуглеводи (солодощі, цукор, варення, випічка тощо). Вони спричиняють різкий підйом рівня глюкози, за яким навіть найшвидші інсуліни не встигають». — каже пані Черенько, — Ми не можемо сказати принципово, що простих вуглеводів вживати категорично не можна. Але варто врахувати, що перед цим інсулін варто прийняти завчасно (15−20 хв), щоб уникнути різких коливань рівня глюкози".

Чому жири — підступні? Самі по собі вони не виділяють глюкози, натомість — уповільнюють всмоктування вуглеводів. Після споживання їжі, яка містить жири, ми можемо отримати підвищення рівня глюкози не відразу, а через декілька годин.

Якщо пацієнт користується помпою (це медичний пристрій для введення інсуліну при лікуванні цукрового діабету, також відомому як терапія з безперервним підшкірним введенням інсуліну), то введення інсуліну буде тривалим і маленькими порціями.

Але за допомогою шприц-ручки застосувати такий метод проблематично.

Тож все залежить від кількості та типу вуглеводів. Однаково можуть бути шкідливими і шматок торту і порція смаженої картоплі.

Фото: Pexels

Міф № 5. Фруктоза та цукрозамінники — то манна небесна?

Тут мова піде не тільки про людей з діабетом. Експертки стверджують, що їжу на фруктозі шкідливо вживати всім, навіть повністю здоровим людям.

Наша печінка погано переносить фруктозу, а її надлишок вона переводить в жирову масу. В результаті прийому подібних речовин може погіршуватися метаболізм, виникати жирова дистрофія печінки.

Треба врахувати і той факт, що прорахувати співвідношення фруктози до інсуліну дуже важко.

«Продукти на фруктозі - це маркетинг, це дорожче, це не смачніше. Немає жодних сумнівів, що хтось на цьому добре заробляє», — каже Марія Черенько.

На думку Олени Коноваленко, цукрозамінники, в тому числі фруктозу, не варто споживати навіть здоровим людям, не кажучи вже про тих, хто має проблеми з підшлунковою залозою.

Фото: Pexels

Міф № 6. Діабет = зайва вага?

«Для першого типу це нерівнозначна рівність, — каже Марія Черенько. — У випадку другого типу причина діабету якраз і полягає часто в зайвій вазі».

Але якщо ми говоримо про пацієнтів з першим типом діабету, то частіше за все вони не мають зайвої ваги. Мають ті хто неадекватно реагують на свою глікемію.

«Якщо пацієнт заїдає глікемію, то там будуть зайві калорії, на яких можна набрати вагу, — пояснює лiкарка. — Енергетичний баланс у людини з цукровим діабетом такий самий що і в людини без діабету. Щоб мати нормальну вагу треба щоб поступало стільки енергії скільки ми витрачаємо».

Отож, якщо мова про перший тип діабету, то вага залежить виключно від вашого способу життя.

Фото: Pexels

Міф сьомий. Діабет vs Спорт: краще не пробувати?

Спорт — це чи не найкраща профілактика більшості хвороб, не тільки пов’язаних з діабетом. Але на початковому етапі потрібно буде частіше перевіряти рівень цукру в крові, тестити різні режими занять і це все під наглядом дійсно хорошого тренера та за умови постійних консультацій з лікарем.

Пані Марія Черенько каже, що фактично немає виду спорту яким не можна було би займатися людям з діабетом.

В будь-якому випадку можна підібрати інсулін, їжу, режим. Є навіть цілий ряд олімпійських чемпіонів з першим типом діабету. Наприклад, цього року збірна України пробилась у фінал чемпіонату Європи з міні-футболу серед людей з цукровим діабетом.

«Для наших пацієнтів це важливо тому, що займаючись спортом ми збільшуємо кількість м’язевої маси, а вона збільшує чутливість до інсуліну, відповідно він краще працює та полегшує перебіг хвороби», — каже пані Марія.

Отож, спорт при діабеті це потрібно та важливо, але за умови вашого власного бажання та співпраці з тренером та лікарем.

Фото: Pexels

Міф № 8. Діабет це соромно?

Останній міф стосується напевне більше самих людей з діабетом. Процедури, які їм доводиться робити щодня по кілька разів, можуть здаватися іншим болючими, неприємними чи й незрозумілими. Також існує багато міфів щодо причин появи цукрового діабету, наприклад питання штибу: «Ти напевне їв / їла багато солодкого?» і т. д.

З приводу цього міфу Марія Черенько пояснює: «Багато міфів щодо інсуліну виникло тоді, коли користувалися великими флаконами, коли потрібно було колоти ін'єкції звичайними шприцами. Відповідно молодь не носила їх з собою. І тут вони або голодували або не кололи інсулін. І те й інше дуже погано та небезпечно для здоров’я».

Дуже важливо казати про те, що цукровий діабет це не соромно.

Особливо діабет першого типу, його наявність ніяк не залежить від поведінки людини, що їла, пила і т д. Це просто стається, і людина нічого не може з цим зробити.

«Якщо оточуючі не знають, що у вас хвороба, це дуже небезпечно, в першу чергу для вас. Треба розуміти, що рівень знань населення в цьому питанні дуже низький. Раджу розповісти певній кількості свого оточення», — каже Марія Черенько.

Інший момент полягає в тому, що саме небажання ділитися цією інформацією спричиняє небезпечну проблему — у випадку гіпоглікемії.

Гіпоглікемія — стан, який виникає при зниженні рівня глюкози в крові нижче 3,2−2 ммоль/л. Може спричиняти втрату свідомості. Вкрай небезпечний для життя людини стан.

Оточуючі просто не знатимуть, як саме надати вам першу допомогу.

Треба знати, що інсулін сприяє зниженню рівня глюкози в крові, а отже — діабетику, стан якого погіршився, ніколи не можна робити ін'єкції, поки не стане відомою причина такого стану.

Пані Марія Черенько підкреслює: «Гіпоглікемія загрожує життю пацієнта. Жоден НЕ лікар не має вводити інсулін пацієнту з діабетом, якому погано. Краще нагодувати солодким чи напоїти чаєм з цукром. Так ви йому можете врятувати життя. Вірогідність нашкодити цукром — дуже низька, а врятувати життя — дуже висока».

раніше НВ писав, як сьогодні розлядають діабет в світі, і що варто робити хворим, медикам й державі.