Дайте шанс надії. Сім речей, які потрібно знати, якщо вам діагностували рак легені

19 березня 2021, 05:45
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Рак — це важке випробування. Але ситуація далеко не завжди безнадійна.

Рак легені — одне з найпоширеніших онкологічних захворювань, яке щороку забирає життя близько 9 тис. українців.

Трагедія в тому, що більшість цих людей можна врятувати.

Відео дня

За статистикою, щонайменше 70% хворих потрапляють до лікаря вже на пізніх стадіях, коли варіанти лікування обмежені.

Причинами такої статистики може бути ігнорування регулярних медоглядів та низька обізнаність українців про рак легені.

Про це свідчать дані дослідження громадської думки щодо раку легені, які оприлюднило дослідницьке агентство IFAK Institut з приводу Року обізнаності про рак легені, який триває в Україні.

Серед 1600 опитаних по всій Україні 60% не знають симптомів раку легені, 46% зазначають, що не проходять регулярне медичне обстеження, а 48% впевнені, що онкологія — це смертельний вирок.

Але після того як діагноз все-таки встановлено, виникають інші проблеми та запитання.

Серед найбільш поширених — що робити задля ефективного лікування, куди звертатися по допомогу і як змінюється життя людини після того, як їй встановили діагноз.

Ми згрупували запитання в сім ключових пунктів і щоб знайти відповіді на них, поспілкувалися з Богданом Борисюком — завідувачем відділення пухлин легень та середостіння Національного інституту раку.

Де лікуватися?

В Україні є десятки лікувальних установ, де можна отримати допомогу при раку легені.

Це районні, міські та обласні лікарні, онкодиспансери, загальнонаціональні клініки, а також приватні лікувальні заклади. Хоча онкологи незалежно від місця роботи, керуються однаковими протоколами лікування раку легені, все ж це не означає, что не треба приділяти увагу вибору клiнiки.

При виборі лікарні варто звернути увагу на рівень її забезпечення обладнанням, ліками та спеціалістами, що може змінюватись залежно від регіону чи конкретної установи.

Які обстеження необхідно пройти перед лікуванням?

Стартовою точкою у діагностиці є комп’ютерна томографія легень. Для максимально детального обстеження та локалізації ракової пухлини варто використовувати 64-зрізовий томограф з болюсним підсиленням.

Томографічне обстеження не закінчується на легенях — також необхідно зробити знімки черевної порожнини та органів малого таза, щоб встановити суміжні захворювання або наявність метастазів.

Перед початком лікування спеціалісти також можуть провести біопсію пухлини, щоб встановити її структурні особливості та вид раку — дрібноклітинний або недрібноклітинний. Якщо у пацієнта збільшені лімфатичні вузли, їх також необхідно верифікувати задля попереднього встановлення стадії захворювання.

«Краще зробити позитронно-емісійну томографію, що з точністю у 70−80% встановлює, чи є рак причиною збільшення лімфовузлів», — підкреслює Богдан Борисюк.

Також для діагностики пацієнтів зі збільшеними лімфатичними вузлами спеціалісти радять пройти магнітно-резонансну томографію (МРТ) головного мозку та сцинтиграфію кісток скелета.

Все це для того, щоб виявити метастази, які можуть поширюватись організмом хворого на рак.

Тільки після цих обстежень можна збирати всі результати, аналізувати їх, встановлювати точний діагноз, стадію і складати точний план лікування.

Які методи лікування пропонують лікарі?

Все залежить від типу раку легені, стадії та розповсюдження хвороби, пояснює Борисюк.

Лікарі можуть застосовувати оперативне втручання, хіміотерапію, променеву, таргетну та імунотерапію.

  • На першій стадії, що трапляється найрідше, лікарі виконують оперативне видалення ракової пухлини та верифікацію лімфатичних вузлів. Лише після цього можна встановлювати точний діагноз і будувати схему подальшого лікування.
  • На другій стадії підходи до лікування різняться в залежності від клінічної картини. Найчастіше онкологи комбінують оперативне втручання і кілька курсів хіміотерапії.
  • На третій, найпоширенішій, стадії спеціалісти обирають складніші комплекси лікування і приймають рішення на консиліумах, у яких беруть участь хіміотерапевти і променеві терапевти. В залежності від статусу захворювання вони застосовують хірургічне втручання або консервативну терапію без видалення пухлини.
  • На четвертій стадії медики обирають консервативну терапію із застосуванням таргетних, імуно- і хіміопрепаратів.

Головна особливість хіміотерапії — в тому, що вона впливає не лише на ракові, а й на здорові клітини, що часто спричиняє побічні ефекти, каже Борисюк.

Більш ефективною є таргетна терапія, що вражає лише злоякісні пухлини.

Однако сьогодні таргетна терапія існує далеко не для всіх типів пухлин, вчені продовжують розробляти нові препарати.

Найновішим напрямом у лікуванні онкології є імунотерапія, що допомагає імунітету пацієнта розпізнати ракові клітини та боротися з ними.

Наскільки ефективне лікування на пізніх стадіях?

Кожен випадок індивідуальний і залежить від розповсюдження хвороби, загального стану пацієнта і наявності супутніх захворювань, пояснює Борисюк.

На жаль, є випадки, коли повноцінне лікування раку легені вже неможливе.

Найчастіше це стосується пацієнтів із вкрай важким загальним станом, цукровим діабетом, печінковою або нирковою недостатністю.

Лікарі не можуть відмовляти пацієнту в лікуванні, зважаючи на його вік — в онкології не існує жодних вікових обмежень.

Проте рак легені — це досить агресивне захворювання, тому лише близько 60% пацієнтів проживають один рік з моменту діагностування.

Але це не означає, що перед раком III-IV стадії треба складати руки, адже лікування здатне подарувати роки життя.

«Є вражаючі випадки. Я знаю пацієнта, який уже 11 років живе з раком легені на IV стадії», — наводить приклад Борисюк.

Чи варто розраховувати на підтримку держави?

Сьогодні державні клініки частково забезпечені препаратами для лікування хворих на рак легені — часто це суттєво заощаджує кошти пацієнтів.

Проте на пізніх стадіях, коли бувають необхідними таргетна терапія та імунотерапія, на підтримку держави не варто покладатись.

Зараз питання державних закупівель таргетних та імунопрепаратів лише обговорюються в лікарських та чиновницьких колах. Тут не можна не відзначити певну позитивну тенденцію, адже ціни лише за одну упаковку таких препаратів можуть сягати десятків тисяч гривень.

«Все залежить від лікувальної установи і статусу державних закупівель, — каже Борисюк. — Сьогодні клініки можуть бути забезпечені хіміопрепаратами на 70−75%».

Як підтримувати емоційний стан під час лікування?

На думку Борисюка, головне — не сприймати діагноз як вирок.

Рак легені, як і будь-яка інша хвороба, — це випробування, що вимагає спільних зусиль лікарів, пацієнта і його близьких.

Лікар має говорити з пацієнтом про методи, процес і прогнози лікування, залучаючи його до повноцінного партнерства у боротьбі з недугою.

Хворому необхідно намагатись жити повноцінним життям, не втрачати зв’язок із зовнішнім світом і отримувати підтримку близьких.

У багатьох українських онкологічних клініках є вузькоспеціалізовані психологи, що займаються підтримкою хворих на рак.

Також можна звернутись на одну з гарячих ліній безкоштовної психологічної підтримки, наприклад, Lifeline Ukraine (7333) або «Розкажи мені» (0683087474). Якщо в пацієнта достатньо коштів, він завжди може звернутися до приватного психолога.

Елементарну підтримку здатний надати лікар — він найкраще розуміє стан справ і може заспокоїти маленькими перемогами в лікуванні та компетентними відповідями, що вселяють відчуття контролю.

Чи можливе повноцінне життя під час і після лікування?

Якщо пацієнт дотримується рекомендацій лікарів, він може не відриватися від роботи, сім'ї та повсякденних справ. Одна з головних вимог до пацієнтів, що проходять курс променевої або хіміотерапії — менше контактувати зі сторонніми людьми та уникати громадських місць.

Ці методи лікування часто послаблюють імунітет людини, тому вона стає більш вразливою до бактерій, вірусів та інших хвороботворних організмів, пояснює Борисюк.

«75−80% наших пацієнтів можуть жити звичним життям, навіть під час курсів хіміотерапії», — каже медик.

Іноді пацієнти бояться хірургічного втручання, вважаючи, що після нього не зможуть дихати, як раніше. Проте після видалення частини чи навіть цілої легені людина може нормально почуватися. Звісно, в такому разі пацієнту варто дотримуватись певних обмежень у фізичних навантаженнях, але це не завадить повноцінному життю.

Якщо пацієнт має супутні захворювання дихальних шляхів, йому можуть призначати економну резекцію легені, тобто видалення якомога меншої її частини. Іноді хірурги видаляють легеню повністю, а потім «вшивають» її здорову частину назад до грудної клітки.

«Ресурс легень становить близько 200−250% від необхідного об'єму, тому видалення частини легені може зовсім не вплинути на дихання», — пояснює Борисюк.

Як раніше писав НВ, медики зазначають, що рак давно перестав бути миттєвим смертельним вироком. За сучасного рівня розвитку медицини багато пацієнтів живуть роками після успішного лікування. Головне — якомога раніше діагностувати рак, щоб встигнути розпочати лікування.

І в цьому велика роль самих пацієнтів. Часто рак дає знати про себе задовго до перших серйозних загострень.

Мільйони людей у всьому світі могли б продовжити собі життя на багато років, якби вчасно розпізнали перші симптоми і звернулися б до медиків вчасно.

Найчастіше про хворобу, яка щойно зародилася, сигналізують дрібниці, які легко не помітити. Або списати на випадковість або банальні нездужання.

НВ писав про деякі симптоми раку, які дадуть вам можливість встигнути себе врятувати.

Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. НВ не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. НВ також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.

Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Здоров'я
Щосуботи

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X