А ось і ні! Вчені розповіли, як зайва вага впливає на тривалість життя

Нове дослідження припускає, що люди, які починають доросле життя з індексом маси тіла (ІМТ) в межах норми, а в більш пізньому віці переходять до повноти, але ніколи не страждають ожирінням, як правило, живуть довше за інших.

Дорослі з цієї категорії жили довше, ніж навіть ті, чий ІМТ залишався в межах норми протягом усього життя. У тих, хто почав доросле життя з ожиріння і продовжував набирати вагу, був найвищий рівень смертності.

«Вплив збільшення ваги на смертність складний. Він залежить як від часу, так і від величини набору ваги, а також від того, яким на початку був ІМТ», — сказав Хуей Чжен, провідний автор дослідження і доцент соціології в Університеті штату Огайо.

«Основний посил полягає в тому, що для тих, хто в ранньому дорослому віці починає з нормальної ваги, набирати помірну кількість ваги протягом усього життя і переходити в категорію повних в більш пізньому дорослому віці насправді може збільшити ймовірність виживання», — підкреслили автори роботи.

Аналогічні результати були отримані у двох поколінь переважно білих учасників Фрамінгемського дослідження серця, в ході якого протягом десятиліть відстежувалися історії хвороби жителів одного міста в Массачусетсі і їхніх дітей.

Але нове дослідження показало тривожні тенденції для молодого покоління, яке в своєму житті набирає зайву вагу і страждає ожирінням раніше, ніж їхні батьки, і у яких більш висока ймовірність смерті, пов’язаної зі збільшенням ожиріння.

Дослідники використовували дані 4576 осіб у вихідній когорти Фрамінгемського дослідження серця і 3753 їхніх дітей. Дослідження серця почалося в 1948 році і проводилось за учасниками до 2010 року. За їхніми дітьми спостерігали з 1971 по 2014 рік.

За словами Чжена, члени вихідної когорти майже всі померли до кінця дослідження, тому результати можуть розкрити, як ІМТ розвивається протягом усього дорослого життя, і надати більш точну оцінку, ніж попередні дослідження того, як ожиріння пов’язане зі смертністю.

В обох поколіннях дослідники розглядали дані про осіб у віці від 31 до 80 років. Основним показником був ІМТ, який заснований на зрості і вазі людини і використовується в якості практичного правила для класифікації людини як людини з недостатньою, нормальною і надмірною вагою, а також ожирінням.

Проаналізувавши дані про те, як ІМТ учасників змінювався з роками, дослідники виявили, що старше покоління зазвичай слідувало одній з семи траєкторій ІМТ протягом всього свого життя.

У молодого покоління було шість траєкторій — не вистачало людей, які втратили вагу за своє життя, щоб мати траєкторію зниження ваги, як це було у покоління їх батьків.

Після обліку безлічі чинників, які, як було встановлено, впливають на смертність, включаючи куріння, стать, освіту, сімейний стан і хвороби, дослідники розрахували, як кожна траєкторія ІМТ пов’язана з рівнем смертності.

В обох поколіннях ті, хто починав з нормальної ваги, а пізніше перейшов до повного, але ніколи не страждали ожирінням, мали більше шансів вижити. Ті, хто залишався з нормальною вагою протягом усього життя, мали другі шанси на виживання, за ними слідували ті, хто мав надмірну вагу, яка залишаася стабільною, а потім ті, хто мав рівень ваги нижче норми.

За словами Чжена, медичні досягнення означають, що зараз у людей більше шансів вижити з ожирінням, ніж у минулому. Але в дослідженні є проблема для молодого покоління.

«Навіть незважаючи на те, що ризики смертності, пов’язані з траєкторіями ожиріння, зменшувалися від покоління до покоління, їх внесок в смертність населення збільшився з 5,4% у вихідній когорти до 6,4% в когорті потомства. Це тому, що більше людей схильні до траєкторії ожиріння в когорті потомства», — сказав Чжен.

Раніше НВ писав, що, згідно з новим дослідженням, рослинна дієта пов’язана зі здоровими кишковими бактеріями, які можуть знизити ризик таких станів, як ожиріння, діабет 2 типу та захворювання серця.

Американські медики вважають, що мікробіом більш тісно пов’язаний з певними продуктами харчування і дієтами, ніж з генетикою.

У цьому дослідженні за участю понад 1100 осіб з США і Великобританії вчені зібрали дані про склад їх кишкових бактерій, харчові звички і маркери крові.

Вони виявили докази того, що мікробіом пов’язаний з певними продуктами харчування і дієтами, і що його склад також пов’язаний з рівнями метаболічних маркерів хвороби. За словами дослідників, мікробіом має більш тісний зв’язок з цими маркерами, ніж з іншими факторами, такими як генетика.