Генетика Голодомору. Відомий учений розповів NV, як давня трагедія могла вплинути на ДНК українців

— Чи може голод змінювати метаболізм наступних поколінь?

У науки поки що на це питання немає відповіді, єдине, що можна спостерігати, але не зі 100% вірогідністю — він може впливати на те покоління, яке застало цю трагедію, починаючи з перших днів існування, тобто внутрішньоутробно.

Як один із прикладів є дослідження, проведене в Нідерландах, де люди страждали від голоду під час зими 1944 року. У людей, які пережили голод на ранніх етапах свого розвитку, виявили епігенетичні зміни в гені IGF2, пов’язаному з метаболічними процесами та обміном глюкози. Тобто ми говоримо не про абстрактний вплив усього поганого на весь організм, а вже вміємо побачити конкретні гени та конкретні їхні епігенетичні зміни. Це додає впевненості.

В українців, які жили в 1932−33 роках та їхніх нащадків, що народилися через 20 років, теоретично можливе виникнення проблем зі здоров’ям, але наразі таких механізмів ми не знаходимо.

— Епігенетика — як наше оточення і поведінка можуть вплинути на майбутніх нащадків?

У теорії це можливо, є кілька десятків випадків у біології, коли справді з батьками щось траплялося і їхні діти відрізнялися від інших, але в людей жодного такого механізму офіційно ще ніхто не зафіксував.

Подібні речі можна спостерігати у деяких рептилій, комах і простих організмів, у людей у теорії таке може статися, але поки що тут стоїть великий знак питання.

Зараз ми розраховуємо на канони нашої генетики, в основі якої стоїть те, що всі генетичні ознаки ми успадковуємо від обох батьків рівною мірою.

— Як хронічне недоїдання може вплинути на вагітність і розвиток плода?

Незбалансоване харчування для жінки під час вагітності є шкідливим, такою самою мірою, як куріння або надмірне вживання кави. Недоїдання загалом впливає погано, наприклад, перехилення у бік незбалансованого харчування під час вагітності також може шкодити, особливо це стосується дефіциту вітамінів групи B.

Люди, які народилися в Україні під час голоду в 1930-х роках, дійсно мали вищий показник захворюваності на діабет 2-го типу.

Жодних пояснень цьому крім голоду, тобто теорії дисбалансу харчування під час вагітності та після народження, ніхто не запропонував, крім нас. Це поки єдина теорія, яка пояснює це явище.

— Чи можуть українці мати певні проблеми зі здоров’ям, після геноциду 1932−1933 року?

Єдине, що ми знаємо, це те, що вони (проблеми зі здоров’ям — ред.) можуть виникнути тільки в тому поколінні, яке застало голод, навіть в ембріональному стані.

Ті, хто були народжені в ці роки (1932−1933 рік — ред.), мають підвищений ризик до діабету, люди, які народилися за рік до або за рік після Голодомору, цілком можливо також можуть мати проблеми зі здоров’ям, але поки що цього ніхто не фіксував.

— Як відомо, у Кремлі досі використовують голод як зброю щодо українців, які перебувають у російському полоні та на окупованих територіях, як може суспільство зараз допомогти людям, які пережили голод у наші дні?

Тут варто копатися не в генетиці, а насамперед готуватися до психічної реабілітації людей, тобто надавати належну психологічну допомогу. Важливо також навчити суспільство правильно ставитися до цих людей, включно з підготовкою психологічних кадрів і служб.

Метаболізм — це річ, яка відновиться. Людина за багато мільйонів років свого існування пережила страшні умови, тому вона може пристосуватися і відновитися не тільки після голоду, а навіть після таких трагічних періодів життя, які створює Російська Федерація.

Психіка, на жаль, тендітніша за наш метаболізм, тому насамперед на таких речах треба наголошувати.

— Як повномасштабне вторгнення і перебування в постійному стресі можуть вплинути на генетику українців у наші дні?

Це складне питання, перший очевидний фактор — це страшна і жахлива селекція. Ми можемо попрощатися з деякими варіантами генів, втрачаючи тих людей, які помирають у нас на фронті або страждають, або просто виїхали за кордон і вже не повернуться.

Генетика — це така річ, на яку вплинути не так просто, вона стабільна і пережила мільйони років еволюції. На перспективу треба робити соціологічні дослідження.

Можна поспекулювати, і уявити, що хоробрість або боягузтво — це хоч частково генетичні ознаки, і тоді, втрачаючи людей на фронті, ми втрачаємо цінні генетичні якості нашої популяції. І ця втрата відобразиться на всіх наступних поколіннях.

Найімовірніше війна вплине шляхом селекції, трохи генофонд зміниться, але в який бік невідомо.

— А що вам особисто допомагає впоратися зі стресом?

Зі стресом мені допомагає впоратися контакт із друзями та особисте занурення в мою улюблену справу — науку, вона допомагає мені відволіктися.