Що нам потрiбно змінити у щоденному харчуванні? Пояснює дієтолог

2 червня 2020, 08:33
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Голова Асоціації дієтологів України Олег Швець в інтерв'ю Радіо НВ розказав, наскільки збалансованим є раціон українців і що потрібно змінити у щоденному харчуванні.

Українці витрачають найбільше коштів на купівлю м’яса та м’ясних продуктів — щомісяця майже чверть своїх доходів. Такі дані за останній квартал минулого року оприлюднила Державна служба статистики. Далі за м’ясом ідуть хліб та хлібопродукти, молоко, сир та яйця. Приблизно однакову суму, по 250 гривень, одна сім'я витрачає на фрукти, джем, мед та шоколад. Найменше на сало, а саме — 80 гривень щомісяця.

Відео дня

— Найбільше коштів українці витрачають на м’ясо та м’ясні продукти, майже чверть доходів. Якщо аналізувати щоденне меню українця, то м’ясо також складає чверть раціону людини?

— Безумовно, вартість грає дуже визначну роль. Найбільше в раціоні українців борошняних виробів і близько 150 грамів м’яса і м’ясних продуктів. Для середньої людини, яка має, наприклад, потребу у дві тисячі кілокалорій, це адекватна кількість.

Досить багато людей споживає переважно оброблені м’ясні продукти — ковбасу, сосиски, напівфабрикати. Збалансоване харчування передбачає їх споживання якомога рідше.

— З початку двотисячних, за даними виробників, середньорічне споживання хліба скоротилося з 50 до 26 кілограмів на людину. Ви як дієтолог бачите подібне скорочення у споживанні хліба українцями?

— Приблизно у той же період споживання оцінювалося у 300 грамів на добу. Зараз не набагато менше, можливо, на 20−25%, але споживається більше інших борошняних виробів, макаронних. Переважно споживаються вироби з борошна вищого ґатунку, які не містять корисних харчових волокон, багатьох вітамінів, містять багато калорій, це високий глікемічний індекс. Споживання великої кількості таких продуктів вносить свою частку в розвиток ожиріння зокрема.

У хлібі є два негативні моменти, якщо ми говоримо про не найкращі варіанти — це борошно вищого ґатунку. Друга складова — це сіль. Хліб — це основне джерело солі в харчуванні, зокрема українців. Якщо ми говоримо про цільнозерновий хліб, то це корисний продукт. Звісно, якщо споживати його небагато і там не буде дуже багато солі.

— Чи не найменше українці витрачають на овочі та фрукти. Якщо перевести це у грами, то скільки овочів та фруктів потрібно вживати людині та скільки споживає їх зараз українець?

— Звичайній людині, яка не має проблем зі здоров’ям, треба споживати 300 і 300, а по факту овочів споживається 180, а фруктів — менше 100. Багато людей, зокрема внаслідок не дуже здорового інформаційного середовища, уникають споживання несезонних овочів узимку, маючи занепокоєність тим, що там багато нітратів. Або поширюється дуже багато публікацій з приводу фруктів, Наприклад, що треба їсти лише фрукти, які вирощені в Україні, а інші фрукти не такі корисні. Це не має наукового підтвердження.

Проблема нітратів набагато перебільшена, це робить рівень споживання ще меншим. Діти в усіх вікових групах споживають більше картоплі, ніж овочів, а щодо фруктів є тенденція, що діти дошкільного віку, раннього шкільного віку вживають більше фруктів, ніж учні у середній та старшій школі. Коли діти починають мати вибір, кишенькові кошти, вони витрачають їх не на дуже здорові продукти, цьому сприяє асортимент шкільних буфетів, реклама.

— Українці — нація ласунів?

— Так. Вважається, що найоптимальніша кількість цукру не повинна перевищувати 25 грамів на день. Більшість українців споживає понад 50 грамів цукру, 25%, мені здається, споживає понад 75 грамів. Це так званий вільний цукор, який міститься в технологічно оброблених продуктах або в натуральних продуктах, таких як фруктовий сік, мед; але його фізіологічна дія така сама, як і доданого цукру в тістечка, цукерки тощо.

— Політика введення податку на солодкі напої та кондитерські вироби може вплинути на харчові звички українців?

— Так, і сенс є. Остання країна, яка запровадила такий податок — це Мексика. Мексика має суттєво більшу проблему ожиріння і серед дорослих, і серед дітей, підлітків. Вони отримали дуже позитивні наслідки від такої політики. Точно був ефект у скороченні споживання, з одного боку, солодких газованих напоїв, з іншого боку — у зростанні надходжень до бюджету за рахунок цих податків, які витрачалися на боротьбу з наслідками ожиріння, надмірної ваги.

Я вважаю, що в Україні також доцільно розглядати таку можливість, будь-яку можливість, яка призведе до того, що люди будуть споживати менше нездорової їжі й більше здорової.

— Які найбільші вади та навпаки плюси раціону українців?

— Про вади ми вже сказали — це недостатній рівень споживання овочів, фруктів та інших корисних продуктів, таких як цільні злаки, бобові, горіхи, молочні, кисломолочні продукти; дуже низький рівень споживання риби, надмірне споживання цукру і солі.

Переваги — те, що люди не їдять набагато більше калорій, ніж потрібно. У порівнянні з іншими країнами, у нас дещо краща ситуація щодо поширення надмірної ваги і ожиріння, але вона погіршується. Ми вивчали ситуацію лише з міським населенням: ми маємо 14% людей із ожирінням і лише половина людей має нормальну вагу, більше 30% мають зайву вагу, разом із ожирінням це майже 50%.

Друге, що можна сказати, відносно позитивне — це те, що українці за макроречовинами, які називаються макронутрієнтами, не споживають дуже багато жиру, споживають адекватну кількість білків, більш-менш адекватну кількість вуглеводів. Але якщо брати по структурі, то тут простих вуглеводів, цукру більше, ніж треба.

— Яку загальну оцінку зі збалансованості харчування українців ви би поставили?

— Більше, ніж трійку немає підстав ставити.

Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. НВ не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. НВ також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Здоров'я
Головні новини про здоров’я, фітнес та харчування
Щосуботи

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X