Володимир Манукян: Бізнес має підтримати вітчизняні розробки в галузі медицини

13 квітня 2020, 17:16
Позиція
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Бізнесмен, який інвестує в українську медицину, науку та розробки (Фото:Володимир Манукян)

Бізнесмен, який інвестує в українську медицину, науку та розробки (Фото:Володимир Манукян)

Ситуація з поширенням коронавірусу в Україні оголила проблеми не лише з фінансуванням медичної сфери, а й науки. Українські вчені та медики вже давно працюють у складних умовах, тепер же ситуація просто критична — лікарям не вистачає елементарних засобів захисту. Про це та про багато іншого ми поспілкувалися з Володимиром Манукяном — бізнесменом, який інвестує в українську медицину та науку, і займається просуванням вітчизняних розробок.

— Як прийшли в бізнес, пов’язаний з медичними розробками?

— Ні для кого не секрет, що Україна має величезний науковий потенціал, але він не реалізований навіть наполовину… «Витік мізків» — явище, поширене в 90-х роках, звичайно, негативно позначилося на стані української науки, але вчені, що залишилися, і молоде покоління, що підросло, продовжують «дивувати» світ новими відкриттями, розробками, новаціями…

Ми вирішили підтримувати і просувати наукові розробки в галузі медицини. Тут у бізнесу та науки виходить дуже взаємовигідне співробітництво. В умовах недофінансування науки з держбюджету саме бізнес може, і, я впевнений, має взяти на себе цю місію, хоча б частково. Так ми зайнялися цією проблемою. Вирішили працювати на перспективу, розуміючи, що це досить ризикований напрямок, з огляду на ситуацію в цих секторах.

Хто зараз інвестує в наукові розробки в галузі медицини?

— У нас традиційно склалося, що основним інвестором в медичну галузь, науку є держава, фінансуючи їх через держбюджет. У ЄС, у США, інших економічно розвинених країнах у ці галузі вже давно інвестує бізнес і часто не найбільший. У цих країнах в науку вкладаються мільярдні інвестиції.

Прийнято вважати, що, якщо держава витрачає на науку 0,9% ВВП, це дозволить забезпечити їй виживання. Якщо більше, — то це ще й приносить економічний ефект. Знаєте, скільки витратять на науку в Україні? Близько 0,17% ВВП — у п’ять разів менше, ніж треба для виживання.

Інноваційні розробки з’являються практично постійно і в подальшому їх кількість буде тільки наростати.

При цьому я впевнений, що наука, нові технології та розробки в галузі медицини є одним з напрямків, що найбільш динамічно розвиваються.

Незважаючи на це, багато інвесторів досі не хочуть зв’язуватися з наукою, вважаючи, що це занадто складна і нестабільна галузь. Тому часто втрачають інвестиційні можливості. Ми ж не боїмося ризикувати та впевнено йдемо вперед. Взагалі, вкладення в медицину і науку — це «довгі інвестиції» з терміном окупності більше 5−10 років, а можуть взагалі не окупитися…

Зараз, у період пандемії стало остаточно зрозуміло, що необхідно підвищувати ефективність розробок у галузі медицини. Впевнений, що багато інвесторів звернуть свої погляди в цей бік. А значить з’являться інвестиції. І чим їх буде більше, тим вище шанс, що вже найближчим часом будуть зроблені великі відкриття, впроваджені надсучасні технології та розробки, які сьогодні ми вважаємо неможливими.

Які розробки на сьогоднішній день ви вважаєте першочергово необхідними?

— В умовах пандемії складно говорити про щось, не пов’язане безпосередньо з нею. Звичайно, є потреба в апаратах ШВЛ, захисних костюмах, тих же масках. Головне — вакцина. Знаю, що медики в декількох країнах трохи наблизилися до її створення. Навіть якщо вона і виявиться дієвою, буде потрібен ще якийсь час на клінічні дослідження, її виробництво… В будь-якому разі, лікарі та вчені сьогодні борються з хворобою, проблемою, яку лише починають розуміти.

Саме вони сьогодні знаходяться на передовій і піддаються величезній небезпеці. Ви напевно знаєте статистику — в тих же Чернівецькій, Тернопільській, Кіровоградській областях рахунок хворих на коронавірус лікарів вже йде на десятки…

Ми не можемо в цій ситуації залишатися осторонь. Відразу ж після того, як ситуація загострилася, ми прискореними темпами почали допрацьовувати створений на базі ПКП «Восток-Н» апарат ШВЛ.

Крім того, вже найближчим часом плануємо сертифікувати і почати виробництво масок на все обличчя, здатних істотно знизити ризик підхопити вірус. Насамперед ми забезпечимо ними наших лікарів, адже саме вони контактують з найбільшою кількістю інфікованих. Почнемо з медустанов Харківської області. Потім — по всій Україні. Тут і держава має надати підтримку, спростивши процедури закупівлі, скоротивши терміни сертифікації. Принаймні, ми на це дуже сподіваємося.

Які розробки ви підтримуєте?

— На базі ПКП «Восток-Н» досить багато цікавих розробок. Всі вони — на різній стадії створення і впровадження. На мій погляд, однією з найбільш важливих і необхідних є запатентований нами унікальний імплант. Він виготовляється з титанових сплавів. Титан обробляють у спеціальних умовах і в результаті утворюється мінерал. Завдяки йому і досягається антибактеріальний ефект.

Ми не можемо в цій ситуації залишатися осторонь, тому прискореними темпами почали допрацьовувати створений на базі ПКП «Восток-Н» апарат ШВЛ.

Такі імпланти швидко приживаються і знижують ризики післяопераційних ускладнень. Їх використовували зокрема і при проведенні операцій бійцям АТО — після вогнепальних поранень. Результат перевершив всі наші очікування.

Зазначу також телескопічний фіксатор — його створив інженер Андрій Ковальов. Завдяки такому, на мій погляд, інноваційному рішенню «кришталеві люди» тепер мають можливість самостійно пересуватися. «Кришталеві люди» — це пацієнти з рідкісним захворюванням, що призводить до ламкості кісток і розвитку важких деформацій скелета. Кістки таких людей ламаються від необережного дотику.

В кінці березня професор Сергій Хмизов, що практикує і за межами України, провів унікальну операцію 7-річному хлопчику, реконструювавши йому нижні кінцівки. Наш благодійний фонд «Ренесанс Медико» якраз займається проблемами «кришталевих дітей», фінансуємо операції, надаємо іншу допомогу.

Крім того, ми налагодили виробництво медичного обладнання, що забезпечує абсолютну стерильність при проведенні ендоскопічних маніпуляцій. Тут не задіяний людський фактор, тому повністю виключається ризик інфікування при використанні ендоскопів. Це особливо важливо в період пандемії.

На жаль, державі не дуже цікаві такі розробки. Хоча вони перевершують за всіма параметрами іноземні аналоги і в рази дешевше за них.

Які заходи підтримки могла б надати держава?

— Я вже зазначав, що поки ми не можемо повною мірою розраховувати на державу. Сьогодні саме соціальна відповідальність бізнесу виходить на перший план. В умовах пандемії партнерство бізнесу і держави має найбільший попит. Завдяки цьому з’являється більше шансів для боротьби з поширенням короновірусу. Український бізнес в цей складний кризовий час також повинен надавати серйозну допомогу.

В цілому ж, для стимулювання, підтримки наукових розробок, зокрема у галузі медицини, було б бажано, щоб держава приділяла цьому більше уваги. Це можуть бути наукові кластери, майданчики для обміну та впровадження інновацій і технологій. Тут знайдеться місце всім — державі, великому і середньому бізнесу, науковим та освітнім установам. Думаю, що чим раніше ми до цього прийдемо, тим більше шансів, що Україна не залишиться на задвірках, а перетвориться на динамічно зростаючу в економічному, технологічному, інноваційному та науковому плані країну.

Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. НВ не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. НВ також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Здоров'я
Головні новини про здоров’я, фітнес та харчування
Щосуботи

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X