Нобелівську премію з медицини вручили за відкриття геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини

3 жовтня, 12:33
Сванте Паабо (Фото:NobelPrize / Twitter)

Сванте Паабо (Фото:NobelPrize / Twitter)

Лауреатом Нобелівської премії з фізіології та медицини у 2022 році став шведський біолог Сванте Паабо, який «заснував нову наукову дисципліну» — палеогеноміку.

Паабо удалося секвенувати геном неандертальців. Також він зробив сенсаційне відкриття раніше невідомого гомініду на ім'я Денні, чиєю матір'ю була представниця неандертальців, а батько денісівцем.

Відео дня

Під час своїх досліджень вчений виявив, що Денисовська людина передала гени Homo sapiens після міграції з Африки близько 70 000 років тому. Ці гени важливі й сьогодні, наприклад, саме вони впливають на те, як наша імунна система реагує на інфекції.

Секвенування геному неандертальців

На початку своєї кар'єри Паабо «був зачарований можливістю використання сучасних генетичних методів для вивчення ДНК неандертальців». Однак незабаром він зіткнувся з технічними проблемами, адже ДНК має властивість хімічно модифікуватися та розпадатися на короткі фрагменти.

Через це через тисячі років у вчених вже немає достатньої кількості ДНК для аналізу еволюції людини. Крім того, багато зразків забруднені слідами бактерій та сучасних людей.

Декілька десятиліть вчений розробляв альтернативні способи вивчення ДНК неандертальців — так, йому першому вдалося секвенувати ділянку мітохондріальної ДНК зі шматка кістки віком 40 000 років. Дослідження показали, що неандертальці генетично відрізнялися один від одного.

Вже 2010 року Паабо опублікував першу послідовність геному неандертальця. Виявилося, що нещодавній загальний предок неандертальців і Homo sapiens жив близько 800 000 років тому.

Подальші дослідження показали, що представники неандертальців та Homo sapiens схрещувалися протягом тисячоліть свого співіснування. Через це у сучасних людей європейського чи азійського походження приблизно 1−4% геному походить від неандертальців.

Денисовська людина

2008 року в Денисовій печері на півдні Сибіру виявили фрагмент кістки пальця віком 40 000 років. ДНК у кістці збереглася дуже добре, а результати його дослідження стали сенсаційними: виявилося, що Паабо виявив раніше невідомого гомініна, якому дали ім'я Денні (Denisova 11).

З’ясувалося, що денісівці та неандертальці також активно схрещувалися та передавали один одному гени. Подальші дослідження «породили нове розуміння нашої еволюційної історії». Виявилося, що неандертальці жили у західній частині Євразії, тоді як денісівці населяли східні частини континенту. І, коли Homo sapiens почали виходити за межі Африки та мігрувати на схід, вони зустрічалися та схрещувалися не лише з неандертальцями, а й із денисівцями.

Міграція Homo Sapiens з Африки світом. (Фото: Nobel Prize)
Міграція Homo Sapiens з Африки світом. / Фото: Nobel Prize

Завдяки своїм новаторським дослідженням Сванте Паабо заснував нову наукову дисципліну — палеогеноміку, яка й дозволяє вченим заглядати «далі» у минуле, ніж будь-коли. Завдяки цьому ми краще розуміємо еволюцію людини, походження нашого та інших видів.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

У 2021 році лауреатами Нобелівської премії з фізіології та медицини стали Девід Джуліус і Ардем Патапутян, які відкрили рецептори, що відповідають за температуру і дотики.

Девід Джуліус використовував капсаїцин — активний компонент перцю чилі, який викликає відчуття печіння, — щоб визначити рецептори, які реагують на тепло. Ардем Патапутян використовував чутливі до тиску клітини, щоб відкрити новий клас рецепторів, які реагують на механічні подразники в шкірі та внутрішніх органах.

До відкриттів вчених ми не могли відповісти на фундаментальне питання про наше сприйняття: як температура та механічні стимули перетворюються в електричні імпульси у нервовій системі? Завдяки їхнім роботам ми стали набагато краще розуміти, як взаємодіють наші відчуття і навколишнє середовище. Ці дослідження стали основою для активної наукової діяльності, завдяки якій ми набагато краще почали розуміти, як наша нервова система сприймає тепло, холод і механічні подразники.

Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. НВ не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. НВ також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.

Показати ще новини
Радіо НВ
X