Ви здивуєтеся. Біологи пояснили природу гомосексуальності через гетеросексуальність і еволюцію

25 серпня 2021, 20:03
НВ Преміум
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Гени, відповідальні за гомосексуальність, притаманні гетеросексуальним людям — про це нам говорить еволюція (Фото:Inquam Photos / Octav Ganea via REUTERS)

Гени, відповідальні за гомосексуальність, притаманні гетеросексуальним людям — про це нам говорить еволюція (Фото:Inquam Photos / Octav Ganea via REUTERS)

Австралійські вчені визначили генетичні закономірності, які притаманні геям і водночас людям, у яких чимало гетеросексуальних зв’язків.

Генетика гомосексуальності видається нерозв’язним парадоксом для всіх, хто цікавиться еволюцією. В теорії люди й інші тварини, яких привертають особини тієї ж статі, не можуть мати велику кількість біологічних дітей. Через це гени, що приводять до гомосексуальності, рідко передаються наступним поколінням, а отже, вони банально зникли б до наших часів. Однак одностатевий потяг широко розповсюджений серед людей, і нове дослідження вчених з Квінслендського університету показує, що цьому все-таки є пояснення з точки зору еволюції.

Відео дня

Дослідники проаналізували геноми 477 522 осіб, які бодай раз займалися сексом з кимось тієї самої статі і порівняли результати з геномами 358 426 людей, які заявили, що у них був тільки гетеросексуальний секс.

Попереднє велике дослідження виявило, що не існує єдиного «гей-гена», проте усувати роль генетики в цьому питанні також не можна. Вчені з’ясували, що у геїв є п’ять різних генетичних змін в порівнянні з гетеросексуалами, які впливають на сексуальну поведінку лише на 1%. Також вчені оцінили вплив генетики на становлення сексуальної орієнтації приблизно на 8−25% − це означає, що існують ще невиявлені гени, які також впливають на сексуальну поведінку людини.

Виходячи з такого впливу генетики в цьому питанні, стає зрозуміло, що в ході еволюції ці гени повинні були б зникнути через неможливість геїв заводити біологічних дітей. У цьому вчені переконалися, використавши комп’ютерний алгоритм для моделювання еволюції людини упродовж 60 поколінь. Згодом безліч генетичних варіацій, які пов’язують з одностатевою сексуальною орієнтацією, дійсно зникали, проте насправді це не так. А отже, вони пов’язані з чимось іще.

Тоді біологи вирішили порушити питання з іншого боку — через гетеросексуальних учасників дослідження. Всіх їх відсортували за кількістю партнерів — і з’ясувалося, що ті, у кого було багато партнерів, часто-густо поділяли деякі з генетичних патернів, які раніше були виявлені у геїв. Таким чином, стає очевидно, що ці гени могли зберегтися крізь тисячі років еволюції, роблять висновок учені.

Також дослідники виявили, що схожі генетичні маркери були виявлені у людей, які описували себе як «схильні до ризику і відкриті для нового досвіду». Еволюційний генетик Брендан Зітч, який очолював дослідження, зазначив, що у команди з’явилося припущення, що такі риси, як харизма і статевий потяг також можуть мати спільні гени з потягом до своєї статі. Однак він зазначив, що це лише припущення, адже насправді команда не вивчала детально кожну рису характеру.

Автори визнають, що їхні висновки можуть бути не зовсім точними. Наприклад, всі учасники проживають в США і Великобританії і мали європейське походження. Через це результати не можна екстраполювати на всю земну кулю, адже у різних рас можуть бути різні генетичні особливості. Більш того, в анкетах учасники повинні були вказувати дані про свою сексуальну поведінку, а не потяг. Більшість опитаних народилися, коли гомосексуальність була табуйованою темою в їх культурах, а тому люди, яких приваблювали інші особи тієї ж статі, могли не діяти згідно зі своїми бажаннями.

Деякі вчені критикують підхід до вибірки учасників. Наприклад, визначення сексуальної орієнтації на основі єдиного одностатевого контакту здалося найправильнішим способом класифікації людей, адже багато людей, які ідентифікують себе як гетеросексуали, могли коли-небудь експериментувати подібним чином. Генетик Дін Хамер впевнений, що таким чином вчені виявили генетичні маркери, які пов’язані з відкритістю до нового сексуального досвіду.

У відповідь на це Зітч визнав, що подібний підхід до визначення сексуальної орієнтації не ідеальний, проте заявив, що іншої інформації у вчених немає. Більш того, попередні дослідження, в яких він брав участь, показували, що люди, які розповідали про одностатевий сексуальний досвід, і ті, хто ідентифікував себе як гей, в цілому мали досить сильну генетичну схожість. Таким чином, можна зробити висновок, що одні й ті самі гени контролювали обидва чинники, а тому їх дослідження має право на життя.

Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. НВ не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. НВ також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.

Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Здоров'я
Щосуботи

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X