Можна було не вводити? Що думають вчені про ефективність карантину - фото
НВ Преміум

Можна було не вводити? Що думають вчені про ефективність карантину

21 травня 2020, 21:00

Розбираємося, хто і чому вважає, що введення карантину було неефективним заходом боротьби з епідемією і що з цього приводу кажуть вчені

Деякі експерти заявляють, що пандемію COVID-19 можна було перемогти і без введення карантину, як це було з аналогічними спалахами вірусних хвороб раніше. Однак, статистика доводить протилежне.

Відео дня

За кілька місяців на початку 2020-го коронавірус став центральною темою для багатьох медіа, навколо якої розвинулися десятки конспірологічних теорій.

Аналітики зібрали немислиму кількість статистичних даних про поширення вірусу, але вчені досі з’ясовують, як він впливає на організм людини, чи виробляється імунітет у тих, хто його переніс, і, найголовніше, скільки ще триватиме пандемія.

Як би там не було, з початку травня в різних країнах, включаючи Україну, почали послаблювати карантинні заходи, і люди поступово повинні повернутися до нормального життя.

У зв’язку з цим тепер часто можна почути питання про те, чи потрібен був карантин взагалі, і чи можна вести боротьбу з епідемією без жорстких обмежень громадської діяльності.

Наприклад, у США згадують епідемію гонконгського грипу в кінці 1960-х, який забрав життя близько мільйона людей по всьому світу, — мовляв, тоді ще ні в кого не було досвіду впровадження загальнонаціонального карантину і боротися з вірусом доводилося без можливості ізолювати всіх громадян.

Очевидно, противники соціальних обмежень на час пандемії COVID-19 сьогодні нарікають на фінансові проблеми і безробіття. У той же час, судячи із заяв вчених і медиків з різних країн, карантин допоміг врятувати не одну тисячу життів, і його потрібно було вводити ще раніше.

Хто з них більше має рацію — давайте розбиратися.

ifnmu.edu.ua

Фото: ifnmu.edu.ua

Звідки взявся карантин?


Днями американський журналіст Джо Ночера опублікував свою колонку на Bloomberg про те, чому карантин не виправдав надії людей, і був більше руйнівним, ніж будівничим.

Зокрема, автор порівняв країни на кшталт США і Бельгії, де ввели карантинні обмеження, з Тайванем, Швецією та Ефіопією, в яких влада вирішила не обмежувати звичайне життя людей.

За його даними, в державах без карантину показник смертей від COVID-19 на один мільйон осіб був у рази нижче, ніж там, де громадян добровільно-примусово залишили вдома.

«Смертність дуже сильно відрізнялася в різних місцях. Якби обмеження працювали так, як про них говорять, ми б не побачили такої величезної різниці в показниках смертності», — цитує журналіст аналітика Вільяма М. Бріггса, який веде відкриту кампанію проти карантинних обмежень у США.

Джо Ночер також заявляє, що загальнонаціональний карантин не був усталеним методом у боротьбі з вірусними епідеміями до 2006-го, коли його запропонували радники Білого дому під керівництвом американського президента Джорджа Буша-молодшого.

Але, за словами Ночера, медики, які тоді розробляли «національну політику ізоляції людей вдома» не були фахівцями з вірусних інфекцій.

Нібито через це в той час ідею масштабного карантину в США різко критикували і деякі експерти заявили, що закриття шкіл і заборона масових заходів не допоможуть скоротити кількість заражених.

Одним з найпопулярніших критиків ідеї загальнонаціонального карантину став колишній декан Школи громадської охорони здоров’я Джона Хопкінса Блумберга доктор Дональд Ейнслі Хендерсон, якого називали лідером «міжнародних зусиль з викорінення віспи».

«Це [карантин — ред.] призведе до значного порушення соціального функціонування спільнот і може стати причиною серйозних економічних проблем», — писав доктор Хендерсон у своїй академічній статті, відповідаючи на ідеї соціальної ізоляції, запропоновані експертами Джорджа Буша-молодшого.

Хендерсон, якого в 2001-му той же президент Буш призначив експертом з біологічного захисту після терактів у Нью-Йорку в 2001-му, говорив, що під час такого карантину діти з бідних сімей будуть менше їсти, все одно не залишаться сидіти вдома, і подібна ізоляція тільки ускладнить життя співробітникам сфери охорони здоров’я.

В інших дослідженнях епідеміологи і вірусологи також заявляли, що не існує будь-яких історичних прикладів, які доводять ефективність ізоляції людей у боротьбі зі спалахом вірусних інфекцій.

«Досвід показує, що спільноти, які зіткнулися з епідеміями або іншими несприятливими явищами, реагують найкраще з найменшим занепокоєнням, коли нормальне соціальне функціонування порушено мінімально», — пояснювали фахівець з інфекційних захворювань Томас В. Інглсбі, епідеміолог Дженніфер Б. Нуццо і лікар Тара О’Тул.

В ролі «історичного прикладу» Джо Ночер згадує епідемію H3N2, також відомого як Гонконгський грип у кінці 1960-х, від якого по всьому світу загинуло близько мільйона людей, а в США жертвами стали приблизно 100 тис. американців.

Тоді пандемію набагато більших масштабів вдалося побороти за допомогою вакцини. При цьому, не було ніяких жорстких обмежень і навіть примусового носіння масок у громадських місцях. З огляду на новий досвід COVID-19, Ночер ставить під сумнів ефективність карантинних заходів, що діють до цього дня в США та інших країнах.

«Підприємства-банкрути, десятки мільйонів безробітних та інші негативні наслідки, які стали причиною вимушеної ізоляції людей вдома, — чи виправдовує все це карантин? Або нам варто було б зробити щось схоже на те, що зробила країна в 1968-му, — так, вживаючи заходів обережності на кшталт носіння масок, миття рук і захисту людей похилого віку, але дозволяючи підприємствам і школам залишатися відчиненими, поки люди живуть своїм життям?», — запитує колумніст Bloomberg.

За його словами, як і у випадку з епідемією Гонконзького грипу, спалах COVID-19 може повторитися найближчим часом, але чи будуть люди готові до ще одного карантину — залишається відкритим питанням.

Pixabay

Фото: Pixabay

Хто за карантин?


Незважаючи на аргументацію Ночера і згадки Швеції - як одного з прикладів, де вдалося досягти низьких показників смертності без введення серйозного карантину, інші експерти кажуть, що громадські обмеження під час пандемії COVID-19 — це запорука успіху в боротьбі з новим штамом коронавірусу.

У тій же Швеції головний епідеміолог Андреас Тегнелл днями заявив, що план країни з розвитку «стадного імунітету» до коронавірусу і надія на те, що більшість людей перенесуть його в легкій формі, виявився менш ефективним, ніж очікувалося.

Згідно з результатами нового дослідження, тільки у 7,3% жителів Стокгольма розвинулися антитіла до COVID-19 до кінця квітня 2020-го, і це дещо менше, ніж розраховувала влада країни.

До того ж, у Швеції найвищий показник смертності від COVID-19 на один мільйон осіб серед інших скандинавських країн, — Норвегії, Данії і Фінляндії, — які ввели загальнонаціональний карантин.

За словами професора інфекційної медицини в Упсальському університеті Бьорна Олсена, Швеція зробила «занадто мало і занадто пізно» для стримування епідемії, а урядовий підхід «невтручання» виявився катастрофічним для літніх людей: приблизно половина з 3831 випадків смерті від COVID-19 сталася в будинках для людей похилого віку.

Зараз Швеція займає 15 місце в світі за кількістю смертей від нового коронавірусу.

Представники Всесвітньої організації охорони здоров’я раніше попереджали, що наявність антитіл до коронавірусу не гарантує захисту від повторного зараження, тому стратегія вироблення імунітету у всього населення могла бути провальною від самого початку.

Крім шведського антиприкладу ефективності карантину, днями вчені з Колумбійського університету заявили, що якби в США ввели обмеження і вимушену ізоляцію людей вдома на тиждень раніше — це могло б врятувати життя 36 тис. людей.

«Це величезна різниця. Цей маленький проміжок часу, який можна було зловити на етапі зростання, неймовірно важливий для скорочення кількості смертей», — сказав автор дослідження епідеміолог Джеффрі Шаман.

Нагадаємо, на початку березня 2020 року президент США Дональд Трамп відмовився вводити карантин і перші обмеження на пересування американців і масові заходи оголосили тільки до кінця місяця. Зараз США є абсолютним лідером пандемії з майже 1,6 млн заражених COVID-19 і 93,8 тис. загиблих від цієї хвороби.

Колишній керівник Центру контролю і профілактики захворювань США (CDC) Доктор Річард Бессер підтвердив, що з припиненням карантину й успішним проходженням тесту на COVID-19 у людей може виникнути хибне відчуття безпеки, і вони ризикують змінити свою поведінку на основі цього.

Тому у багатьох експертів можуть бути невтішні прогнози щодо того, як буде розвиватися епідемія коронавірусу в різних країнах після послаблення карантину.

З огляду на це, НВ вже зібрав основні поради вчених про те, як потрібно поводитися в громадських місцях після зняття обмежень, введених на час карантину.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X