«Вірус мутує, мутував і завжди буде мутувати. І навіть самі люди мутують». Інтерв'ю з українським генетиком про COVID-19 і не тільки
З різних країн надходять повідомлення про виникнення нових штамів коронавірусу, що означає його мутацію — отже деякі вакцини проти COVID-19 можуть мати знижену ефективність до різновидів вірусу.
Радіо НВ поговорило з Олександром Колядою про те, чим небезпечні нові штами, коли коронавірус стане не небезпечнішим за грип та чи важливо пацієнту знати, яким штамом він заразився.
Олександр Коляда
— По всьому світу, в тому числі в Україні, триває вакцинація від COVID-19. Але вірус постійно мутує. Ми програємо цю війну чи такі постійні мутації — це нормальний процес?
— Це нормальний процес. Якщо подивитись історично, у світі є десь 40 вакцин від різних хвороб, серед них від вірусних — приблизно п’ять. І всі вони постійно оновлюються, що говорить про те, що віруси справді мутують. І вакцинація — дуже перспективний, найбільш ефективний, але не ідеальний інструмент для боротьби саме з вірусними інфекціями.
— А чи може Україна щось дати світовій науці? Наскільки я знаю, в Україні тільки недавно почали секвенувати SARS-CoV-2, раніше ці зразки відправляли до Німеччини. Чи є у нас можливість досить швидко виявляти та реагувати на нові мутації коронавірусу?
— Так, звичайно, якраз наша група [вчених] і займається секвенуванням коронавірусу в Україні. Чи буде це корисно? Так, буде — у будь-якій країні може виникнути якась цікава мутація, яка буде більш чи менш небезпечною, і світова спільнота має це знати. Тому що віруси не мають кордонів, і не дуже важливо, це Україна, Польща, Франція чи ПАР, адже за кілька днів ці віруси, які є в Україні, опиняться десь в Америці, чи навпаки. Отже це наше загальне діло. Мутації виникають, і треба дуже пильно стежити за тим, щоб на планеті Земля не з’явилися «білі плями», де щось із вірусом відбувається, а ми про це нічого не знаємо. Саме для цього і в Африці секвенують коронавірус, і в Україні вже почали секвенувати.
— А у практичному застосуванні чи важливо для людини, яка захворіла на коронавірус, знати, яким саме штамом вона заразилася? Чи має це значення під час лікування?
— Вірус мутує, мутував і завжди буде мутувати. І навіть самі люди мутують — кожна людина є мутантом за 70 різними ділянками свого геному і відрізняється від своїх батьків. Але ж ви не лякаєтесь одне одного? Тому для людини, враховуючи ті штами, що зараз циркулюють у світі, не дуже важливо знати, який у неї штам.
Я не знаю, як зміниться поведінка людини, якщо вона знатиме, що заражена, наприклад, британським штамом. Але для системи охорони здоров’я це важливо, адже кожен штам має свої характеристики: швидкість передачі, тяжкість протікання захворювання. І для того, щоб спрогнозувати кількість захворілих, розподілити тести, більш детально дивитися на одну людину, а не на іншу, — це важливо.
— А є якісь правила мутацій? Чи відомо, чого чекати в недалекому майбутньому? У науковців є сподівання, що зовсім скоро ми сприйматимемо коронавірус як звичайний грип і лікуватимемося так само звично і зрозуміло?
— Ні, мутації - це завжди гра без правил. Це несподівано, вони можуть виникнути у будь-якій ділянці [вірусу]. Коротка перспектива така: у вірусу відбуватимуться багато мутацій, якісь сприятимуть його поширенню. В далекій перспективі (100−200 років) його чекає та сама доля, що спіткала грип, — тобто він буде все менш і менш заразним, адже має знайти якісь точки дотику з людськими цілями на це життя. Але це далека перспектива, сотня років. А в короткій можна чекати будь-чого.
— Наскільки взагалі вірогідно, що будуть розроблені якісь ефективні ліки проти коронавірусу?
— Заглядати в майбутнє — справа неперспективна. Давайте казати чесно: від вірусних хвороб ліків у нас здебільшого немає. Є два виключення — це вірус імунодефіциту та гепатит. Але на це пішло 20 років і дуже багато грошей та роботи. Тому я не думаю, що за якісь роки нам вдасться знайти специфічні до коронавірусу ліки. Звичайно, через 10−20 років вони будуть. Я не думаю, що вони швидко з’являться.
— Британський штам коронавірусу поширюється швидше й активніше, ніж його "попередники". Це найбільша його небезпека? Про що ще варто знати?
— На даному етапі - так, це найбільша його небезпека. Стосовно того, чи призводить він до більш важкого перебігу захворювання, дані суперечливі, тому ми поки що не можемо нічого сказати. Але лякати теж нікого не треба — це ні до чого не призводить.
— Я не є біологом, але намагаюся насправді зрозуміти, що відбувається. Одна з дописувачок сторінки Міністерства охорони здоров’я на Facebook зазначає під дописом про те, що третя хвиля пандемії в Україні пов’язана із британським штамом коронавірусу: «Це все дуже дивно, адже на початку пандемії біологи і вірусологи в один голос казали, що вірус буде з часом мутувати і ставати слабшим, що з погляду науки віруси завжди мутують тільки у бік полегшення, щоб не вбити свого носія. Тепер ми маємо вірус, який поводить себе із точністю до навпаки». Можете пояснити чому?
— Тому що це розмови про коротку чудову перспективу. Якщо подивитися на грип за останні 100 років, то ви побачите, що з кожним роком його небезпечність зменшувалася, починаючи з епідемії іспанки. Але так само у ті роки були деякі [смертоносні] хвилі епідемії, які спостерігалися, наприклад, в Китаї кожні 10 років. Тобто тут паралельно ідуть декілька процесів. Просто процес знезараження вірусу є більш тривалим, але він з часом переможе.
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. НВ не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. НВ також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.
матеріалів розділу Здоров'я
Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.
