Виховайте Рокфеллера. Як прищепити дитині правильне ставлення до грошей. Спойлер — для цього потрібні гроші - фото
НВ Преміум

Виховайте Рокфеллера. Як прищепити дитині правильне ставлення до грошей. Спойлер — для цього потрібні гроші

16 червня 2020, 21:00

Розбираємося, чи варто винагороджувати дітей грошима і давати їм на кишенькові витрати

«Навчатися — це твоя робота!», — багато хто з нас свого часу чув таку настанову від батьків. І багато хто з нас нині каже те саме власним дітям. Проте, якщо це робота, то де зарплатня? НВ розібрався, чи правильно платити власним нащадкам за винесене сміття чи «дванадцятку» у щоденнику.

Відео дня

Дослідження підтверджують: якщо стимулювати дитину грошима, додатковим часом для гри на телефоні, подарунками тощо, вона дійсно почне вчитися краще.

Принаймні, деякий час. Але погано те, що поступово ця зовнішня мотивація «загасить» мотивацію внутрішню.

«Чим більша нагорода, тим більшої шкоди це завдає… Чим більше ви застосовуєте мобільних телефонів, нових футболок, грошей тощо, тим більше послаблюєте мотивацію до захопленого та активного навчання», — наголошує Алфі Кон, соціолог, письменник та лектор у галузі освіти, батьківства та поведінки людини.

«Якщо батьки кажуть: «Я дам тобі щось, якщо у тебе будуть всі оцінки «А», дитина, мабуть, зробить це заради винагороди. А ще це означатиме, що вона зрештою подумає: «Що ж, єдина причина вчитися — це щоби отримати нагороду. Якщо я не отримуватиму нагороду, яку хочу, — мені нецікаво вчитися», — пояснює психолог Річард Раян.

Його рекомендація — не оплачувати, а святкувати успіхи дитини. Наприклад, ввести традицію ходити на обід у якесь її улюблене місце тощо.

«Нагорода, яка є визнанням великих зусиль, які були докладені, ефективніша за ту, яку наперед пообіцяли за оцінку „А“. Визнання — завжди кращий мотиватор, ніж контроль», — каже він.

Батьки, котрі вважають правильним платити дітям за прибирання, вигул собаки тощо, аргументують: це навчає малечу, що гроші дістаються не просто так, а коштом праці. Тата й мами з іншого табору наголошують: виконуючи якусь хатню роботу не за «зарплатню», а просто так, дитина усвідомлює себе активним членом сім'ї.

Рацію мають і ті, і інші

clownsnursery.com
Фото: clownsnursery.com

«Нам не хочеться переймати дорослі тривоги. Не хочеться, щоби діти турбувалися про гроші чи фінанси, про те, звідки надійде наступна зарплатня їхнім батькам, але, в той самий час, ми хочемо прищепити їм ці цінності та роль сумлінної праці, важливість заощадження», — констатує дитяча психологиня Стефані Лі.

На її думку, батьки, перш за все, мають для себе визначити, чого саме вони прагнуть навчити своїх дітей. Чи вони самі демонструють щодня саме таку модель поводження з грошима, яку бажають прищепити своїм нащадкам. Чи достатньо розмовляють вони з ними на цю тему.

«Ми не хочемо, щоби наші діти турбувалися через гроші, і нам здається, що ми їх захищаємо, не включаючи їх у такі розмови, але у такому випадку вони упускають ці життєві навички», — каже психологиня Емілі Едлінн.

Універсального рецепту не існує, і чи платити дітям за їхню поміч з хатньою роботою — кожні батьки вирішують для себе самі. Компромісним варіантом може бути така схема, де у нащадків є певні побутові обов’язки, але й є якісь додаткові завдання, виконання яких вони можуть взяти на себе, якщо хочуть заробити грошенят.

Між іншим, за результатами опитування американської інвестиційної компанії T Rowe Price, 83% батьків, чиї діти отримують кишенькові гроші, вважають, що видавати їх слід не просто так, а лише у обмін на якусь корисну діяльність. Саме ця думка може бути хибною.

Ще славнозвісний доктор Спок у далекому 1945-му році писав: «Кишенькові гроші - це спосіб навчити дітей поводитися з грошима… Кишенькові гроші не мають використовуватися як оплата за рутинні домашні обов’язки».

На думку письменника, колумніста The New York Times і фахівця з фінансів Рона Лібера, батьки, які вирішують чинити саме так, одного дня ризикують опинитися у глухому куті: якщо дитина вирішить, що не так вже їй ті гроші й потрібні, і просто відмовиться щось робити по хаті.

«Кишенькові гроші мають бути самі по собі, не як платня, але як навчальний інструмент», — наголошує він.

Чи означає це, що діти не мусять допомагати батькам? Однозначно, мусять. Але їм не потрібно за це платити.

До слова, батьки, котрі не вважають за потрібне давати дітям кишенькові, якими вони розпоряджатимуться на власний розсуд, неправі теж. Щоби навчитися їздити на велосипеді потрібен велосипед. Не маючи власних грошей, дитина не навчиться правильно їх витрачати.

Не існує правильної відповіді на питання «скільки?». Універсальна порада експертів: це має бути сума, яка дозволить дитині купляти якісь дрібнички, але на крупну ціль їй уже доведеться заощаджувати.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X