Обмани мене. Вісім ознак того, що людина вам бреше - фото
НВ Преміум

Обмани мене. Вісім ознак того, що людина вам бреше

20 грудня 2020, 07:15

Як визначити, що людина вам бреше? Насправді це простіше, ніж здається

Із брехнею ви зустрічаєтеся значно частіше, ніж вам здається: за статистикою, вам щодня кажуть неправду десятки разів. У тих, хто обманює, ніс від цього не росте, як у Піноккіо в відомій казці. Натомість їх виказують погляди, міміка та рухи.

Відео дня

Як розпізнати брехуна, знають експерти з мови тіла.

Зі слів відомого психолога та спікера TED Джеффа Хенкока, середньостатистична людина говорить неправду 1−2 рази на день.

Не кваптеся обурюватися, мовляв, це не про вас.

Пригадайте, чи не робили ви зі ввічливості нещирі компліменти?

Чи не запевняли, що у вас усе добре, коли насправді це було зовсім не так? Чи не казали, що страшенно зайняті, заради того, щоби уникнути спілкування з неприємною людиною? Ото ж бо й воно.

stevanovicigor/Depositphotos

Фото: stevanovicigor/Depositphotos

Звісно, це досить невинна брехня, і більшість людей — «нормальних брехунів», як висловлюється Хенкок — нею і обмежується. Але існують «брехуни плідні», і саме вони генерують більшу частину неправди, мета якої - їхня особиста вигода.

Для того, щоби навчитися виводити брехунів на чисту воду, потрібні спостережливість і терпіння. Як радить психолог та письменник Грегорі Янц, починати треба з того, щоби намацати «лінію відліку» — як виглядає та поводиться людина, коли НЕ бреше.

Поставте їй кілька нейтральних запитань, які не викличуть напруги — про погоду, плани на вікенд тощо. Спостерігайте, намагаючись вловити найменші дрібниці: куди співрозмовник дивиться, просто в очі чи вбік, чи змінює поставу, як жестикулює. Це важливо, адже в кожної людини є своя особиста «поведінка брехні», і підловити її можна, лише помітивши різницю між нею та розслабленою розмовою.

Зі спостережень Янца, люди, коли кажуть неправду, можуть більше соватися, знизувати плечима, крутити пальцями тощо. Сигналом про те, що мозок увімкнув «режим брехні», може бути більш часте кліпання очей, роздування ніздрів, покушування губи. Але, знов-таки, у різних людей ці прояви можуть бути різними, і якогось універсального «тривожного дзвіночка» не існує.

Експертці з мови тіла Ліліан Гласс доводилося спостерігати, як людина, яка, бреше, навпаки, заклякала, мов у кататонічному стані, і переставала кліпати. А є такі брехуни, яким від власної брехні, в буквальному сенсі, стає важко дихати, і це можна почути з голосу.

«Фактично їм бракує повітря, бо швидкість їхнього серцебиття та циркуляції крові змінюються. Такі зміни відбуваються з вашим тілом, коли ви нервуєтеся та відчуваєте напругу — коли брешете», — пояснює експертка.

«Якщо ви колись подивитеся відеозапис допиту підозрюваного, який винен, ви часто помітите, як йому стає дедалі важче і важче говорити. Це відбувається тому, що нервова система під час стресу зменшує слюновиділення, і через це, звісно, слизова рота пересихає», — каже Гласс.

Янц також радить звертати увагу на зміни тональності й темпу мовлення. Той, хто бреше, може почати говорити більш складними реченнями, бо мозок докладає додаткових зусиль, щоби неправда звучала достовірно. Також може зменшитися кількість займенників «я, мені, мене» — так людина несвідомо дистанціюється від власної брехні.

«Коли хтось теревенить без упину і видає вам надто багато інформації, про яку ви не питали, а надто коли це надлишок деталей — дуже висока ймовірність, що він чи вона не кажуть вам правди. Брехуни часто багато говорять, бо сподіваються, що завдяки цій балаканині та вдаваній відкритості їм повірять», — зазначає Гласс.

Брешучи, людина може інстинктивно прикривати рукою найбільш вразливі частини тіла.

«Я часто бачу це в судовій залі, коли виступаю в якості консультанта юристів. Я завжди можу сказати, коли чиїсь свідчення зачепили за живе відповідача, коли бачу, як він або вона затуляє своє горло», — говорить експертка.

Іще один поширений сигнал — неспокій ніг, тупцяння на місці, коли людина несвідомо прагне вийти з некомфортної ситуації.

Експертка з мови тіла Трейсі Браун, яка час від часу допомагає в розслідуваннях та брала участь у тренінгу для працівників ФБР, теж виділяє одну показову ознаку — запізнення жестів.

«Мозок виконує надто багато завдань, вигадує історію, намагається зрозуміти, чи в неї вірять, та, відповідно до цього, додає щось до історії. Через це жестикуляція, яка в нормі відбувається перед повідомленням, відбувається після повідомлення», — каже вона.

Показовим може бути навіть те, однією рукою чи обома жестикулює людина. До такого висновку вчені з Мічиганського університету дійшли, проаналізувавши 120 відеозаписів резонансних судових процесів. Адже у 40% епізодів, де людина казала неправду, вона задіювала обидві руки, і лише у 25% - обходилася однією.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X