Це не жарт. Вас дійсно може вбити блискавкою — як цього уникнути - фото

Це не жарт. Вас дійсно може вбити блискавкою — як цього уникнути

15 червня 2020, 20:00

Розповідаємо усі міфи про блискавки та пояснюємо, як правильно поводитися під час грози

Зевс на колісниці, тисячоокий Індра, озброєний блискавкою, пророк Ілля, який із небес пуляє вогнем у грішників — із давніх-давен людство оточувало це красиве та грізне явище міфами. Продовжує воно робити це й тепер, але деякі хибні уявлення про грозу та блискавки є вкрай небезпечними.

Відео дня

Д нями у селі Підгірці на Львівщині повідомили про смерть від блискавки 16-річного хлопця, який випасав худобу у полі.

Щороку у світі від ударів блискавки гине близько 2000 осіб. Удар блискавки здатен спричинити тяжкі опіки та серцевий напад, а також довгострокові проблеми зі здоров’ям, втрату пам’яті, запаморочення, слабкість.

Попри це, люди досі вірять у низку міфів про те, що блискавка ніколи не б'є двічі у одне й те саме місце; під час грози треба просто лягти на землю і перечекат; мобільні телефони можуть «притягувати» блискавки тощо.

Як насправді слід поводитися під час грози, щоби мінімізувати небезпеку, знає наука.

Блискавка — це електричний розряд, що проходить між грозовою хмарою та землею або ж, частіше, всередині грозової хмари. Зіштовхуючись, часточки дощу, льоду чи снігу у хмарі посилюють дисбаланс зарядів між нею та поверхнею землі. Щоби виправити цей дисбаланс, природі доводиться пропустити між ними струм.

Блискавка здатна розігріти повітря до температури, вп’ятеро вищої, ніж на поверхні Сонця. Через це повітря довкола швидко розширюється та вібрує, і виходить звук грому, який чути через деякий час після блискавки.

«Людей вдаряє блискавкою тому, що вони перебувають у неправильному місці у неправильний час. Неправильне місце — це будь-де надворі. Неправильний час — це будь-який час, коли поблизу гроза», — наголошують фахівці американського Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA).

Отже, найперша та найголовніша порада експертів: під час грози бажано не залишатися на вулиці, а зайти у будівлю або сісти у авто. До слова, всупереч поширеній думці, від блискавки авто захищають не гумові шини, а металевий каркас, — він приймає розряд на себе та переспрямовує його у землю.

Але майте на увазі: третина випадків ураження блискавками відбувається всередині будівель.

Щоб цього не сталося, під час грози утримайтеся від користування ванною або душем. Із миттям посуду теж ліпше зачекати. Не користуйтеся стаціонарним телефоном, не торкайтеся телевізора, комп’ютера та інших увімкнених електроприладів, труб, металевих дверей тощо. Не стійте на бетонній підлозі та не притуляйтеся до бетонних стін.

Коли негода застала вас далеко від укриття, — ліпше триматися подалі від високих об'єктів, дерев та водоймищ. Також не стійте на пагорбах, а навпаки, спустіться якомога нижче.

Pixabay
Фото: Pixabay

«Наприклад, якщо ви піднімаєтеся на гору, і наближається гроза, слід почати спускатися, допоки буде така змога», — каже метеолорог Еван Даффі.

А от ховатися від грози в наметі чи під навісом — не дуже добра ідея.

«У багатьох наметів/шатрів каркаси металеві або зроблені з інших електропровідних матеріалів», — каже експерт.

У жодному разі не лягайте на землю. Навпаки, постарайтеся мінімізувати контакт вашого тіла з нею.

А от мобільні телефони вчені, виявляється, вже давно «реабілітували». Людина, яка розмовляє чи навіть просто має при собі мобільний телефон, не наражає себе цим на більшу небезпеку. У мобільному телефоні просто немає такої кількості металу, щоби «привабити» блискавку.

Навпаки, небезпечніше не мати при собі мобільного телефона і не мати змоги викликати допомогу, якщо на ваших очах когось вдарила блискавка.

Із поширеної байки, що блискавка буцімто не влучає у одне місце двічі, мабуть, дуже (але крізь сльози) сміються власники нью-йоркського хмарочосу Емпайр-Стейт-Білдінг. Цю будівлю б'є блискавкою в середньому 25 разів на рік. А якось під час грози впродовж 24 хвилин її встигло вгатити аж вісім разів.

Не кваптеся зітхати з полегшенням, коли гроза ущухла. Лише через півгодини після того, як ви востаннє бачили блискавку або чули грім, виходити надвір дійсно стане безпечно. Відомі випадки, коли блискавка вражала людей, коли ті перебували на відстані 16 кілометрів від грози.

Легко запам’ятати правило «30−30». Побачили блискавку — рахуйте до 30. Якщо почуєте грім, не встигнувши долічити, зайдіть у приміщення. І не виходьте з нього впродовж 30 хвилин.

На щастя, уже рідкісним та, на жаль, до кінця не вивченим явищем є кульова блискавка. Її колір може варіюватися від блакитного до помаранчевого. Іноді кульову блискавку супроводжує звук, схожий на шипіння, та різкий запах.

Reddit
Фото: Reddit

Перша моторошна згадка про таку блискавку датується 1638-м роком, коли «велика вогняна куля» влетіла крізь вікно церкви у Дартмурі просто під час недільної служби, повибивавши шибки та розваливши частину даху. Тоді загинуло четверо парафіян, а близько 60 отримали поранення та опіки.

За однією з версій, які були висунуті після події, у такий ефектний спосіб диявол прийшов по душу місцевого картяра Джена Рейнолдса.

На жаль, навіть через кілька століть вчені поки що не мають вичерпної відповіді, що саме є кульовою блискавкою.

Наприклад, у 2012-му році китайським вченим вдалося під час грози зняти пересування кульової блискавки на відео. Спектрометр показав, що у ній є кремній, залізо та кальцій — усе це було присутнє й у ґрунті тієї місцевості.

Тому у одній з численних версій пояснюється, що кульова блискавка виникає після удару звичайної блискавки у землю, в результаті реакції між киснем та елементами, що випаровуються з ґрунту. Іонізоване повітря або плазма набуває форму кулі.

У іншій версії вчених йдеться про те, що всередині плазмової бульбашки існує мікрохвильова радіація. Тоді це пояснює її здатність проходити крізь скло.

Людина, яка отримала удар блискавки, потребує негайної медичної допомоги. Якщо це сталося на ваших очах — одразу викликайте швидку допомогу. Спробуйте перемістити постраждалого у безпечне місце. Якщо людина не дихає та її пульс відсутній — розпочинайте серцево-легеневу реанімацію.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X